Дрова в нелегкий час
І знов нелегка поїздка до Харківської області,…до селищ, які були в окупації, до міст, через, які йшли танки, до людей, які на власні очі бачили всі жахи війни. Село Гонтарівка Волчанський район Харківська область.
Старостинський округ складається з восьми селищ, які в перші дні війни попали в окупацію і через які з Бєлгорода активно пересувалася військова техніка. Зараз ці села вже звільнені від окупації, але ситуація залишилась тяжкою у всіх значеннях цього слова. Так як мости були підірвані, а всі дороги зіпсовані та зруйновані, допомога до людей в цій місцевості просто не доїжджала. Через місяць після початку війни в селах повністю зникло електропостачання і всі люди почали переходити на опалювання будинків дровами. Вижили тільки завдяки згуртованості та взаємодопомозі. Староста округу організувала годування людей через колгосп, який займався розведенням дійних корів та баранів. Людей, що не могли самі себе забезпечити – годували, давали зерно, яке потім самотужки подрібнювали на приватному млині та робили макарони, пельмені, випікали хліб в печах. Також, вручну збивали масло та виготовляли всі інші кисломолочні продукти. Кожен хотів допомогти один одному і врятувати ближнього від голоду.
З червня з цих, окупованих ще тоді, селищ почали випускати, і хто хотів і мав можливість — виїхали. Залишились тільки пенсіонери, інваліди та інші люди, хто в силу обставин, хвороби або інших факторів взагалі не можуть лишити свої домівки. Дороги в цій місцевості так і залишилися зруйнованими, тож пересування можливе лише на тракторі. Роботи дуже мало, магазинів всього три на всі ці села, та й асортимент в них дуже вузький, тому що поставок майже немає. Побутова хімія на полицях крамниць відсутня повністю, що ж казати про дрова, такі необхідні для опалювання будинків.
Завдяки зусиллям наших спонсорів «Uкraine TrustСhain» та волонтерів МБФ «Крок з надією» дозимувати в теплих опалюваних будинках змогли 25 родин. Електропостачання так до кінця і не відновилося Дрова гріють будинки, а нас зігрівають вдячні відгуки людей.
Херсон. Розповіді волонтерів.
В один з днів приїхали забирати сушку, а тут по сусідству приліт. Просто вигоріло все вщент. Все розбите. Ну і будинку вже все. Навколо запах горілого дуже сильний. Це Херсон.
Не дивлячись на усю небезпеку ситуації, що склалася, люди залишаються жити у червоних зонах. Вони туди, навіть, повертаються, так як не змогли пристосуватись у більш безпечних містах, або фінансово не змогли забезпечити своє життя після відміни виплат ВПО. На цьому тижні команду МБФ «Крок з Надією» Херсон покликали у мікрорайон, який називають в Херсоні «Острів», щоб зробити дезінфекцію квартир після залиття водою під час підриву Каховської ГЕС. До нас звернулися за допомогою саме у подолані шкідливої плісняви. Приїхавши на місце, ми зрозуміли, що люди повністю викинули все після затоплення, закрили квартири та поїхали. Довгий час квартири були «законсервовані» та в них не потрапляло свіже повітря. В тих квартирах, що виходили на південь ситуація була краща, ніж в тих, що мають вікна лише на північ.
Боротьба с пліснявою та грибком закінчилась нашою перемогою, тож люди знов можуть облаштовувати свої домівки. Майже 9 місяців вже пройшло з моменту затоплення частини Херсона, а ми досі стикаємося з проблемами, які спричинила та катастрофа. Ми досі продовжуємо сушити будинки та дезінфікувати їх. Ще є багато квартир, які закриті та «законсервовані» і коли люди повертаються в них, ми одразу ж отримаємо нову заявку на допомогу. В квартирах, які були затоплені, а потім закриті, зберігається багато вологи та плісняви, а верхні поверхи взагалі потерпають ще й від пацюків. Але наша команда разом з командою «Ukraine TrustСhain» робить все для того, щоб люди могли повноцінно жити у своїх квартирах та будинках.
Донецька область – 10 років війни
Як же ми радіємо, коли люди, що чекають нашу допомогу, отримують не лише гуманітарні надходження, а й надію в світле майбутнє. Поїздка в села Волноваського району Донецької області довела це коли люди почали питати нас: «А чи будуть в цьому році видаватися насіння для висадки в землю?» Війна тут триває вже не два, а вже десять років, але життя сильніше і віра в перемогу також.
Коли ми їдемо в ці міста Краматорськ та Слав’янськ, то беремо все для роздачі. Гуманітарна допомога, хліб, одяг, взуття, побутова хімія та памперси завжди знайдуть своїх господарів. Обстріли тривають, новини лякають, а люди живуть надією та вірою, допомагаючи один одному в ці скрутні часи.
КОНСТАНТИНОВКА, ДРУЖКОВКА
А ось в Костянтинівці та Дружківці нас чекають не лише з хлібом та одягом, а й з окулярами. Вже давно ми налагодили тут видачу окулярів і кожного разу все більше і більше людей бажають отримати таких «помічників для очей». А безкоштовною є ця видача завдяки наших спонсорам – компанії «Restoring vision».
Хочемо поділитися історією однієї родини:
Валентина, приїхала доглядати хвору маму, але виїхати вже не вийшло – війна застала на порозі. Валя залишилася без роботи і тепер жінки живуть лише на маленьку пенсію матері. Родина потребує памперсів для дорослих, і ми будемо намагатися їх знайти. Але ні Валя, ані її мати не сумують, і як вони самі кажуть: «Хлібина та спілкування з волонтерами допомагають відволіктися та дають надію на світле майбутнє»
Подяка від Харкова
А в цьому пості дуже хочеться відзначити наших спонсорів «Ukraine TrustСhain» і передати всі ці слова подяки, які ми чуємо кожного разу, коли робимо свою справу:
«Я, Іванова Надія Тарасівна, 52 роки, працюю, проживаю разом з чоловіком в селі Знамянка Харківського району Харківської області. Від себе особисто та від чоловіка висловлюю щиру подяку благодійній організації МБФ «Крок з надією» та організації «Ukraine TrustСhain» за щотижнево надані безкоштовні батони, також всім людям причетним до такої справи бажаю міцного здоров’я, щастя, благополуччя в родині, мирного неба над головою».
«Шановні спонсори! Я, Маруш Тетяна Іванівна, мешканка міста Мерефа, дуже вдячна за надану можливість отримувати безкоштовний хліб. Мені 58 років, але я ще не пенсіонер тож пенсію не отримую. На жаль, на роботу влаштуватися також поки що не вдається. Всі доходи нашої родини – це невелика пенсія мого чоловіка – пенсіонера. Ще раз дуже дякую за вашу допомогу!»
А що ж відбувається в самому Харкові? Обстріли? Паніка? Сирени? Ні! В Харкові люди, які спілкуються з нашими волонтерами, мають можливість чути і бачити не тільки жахіття війни. Завдяки нашим спонсорам «Ukraine TrustСhain» організовані зайняття для підлітків та дітей, які відволікаються від подій навколо плетінням з бісеру, в’язанням, малюванням та іншими видами арт-терапії. А всім хто потребував, було роздано безкоштовний хліб.
Дніпровські простори
Нікополь без води, але з продуктами. Наші грандіозні плани щодо забезпечення Нікополю великими об’ємом води, на жаль, не здійснилися. Транспорт, на якому ми повинні були доставляти воду – зламався. Але ми не розгубилися і роздали продукти харчування, яких також дуже потребували незахищені верстви населення. Допомогу отримали 105 осіб.
Наш улюблений затишний та світлий Павлоград. В Павлограді величезна команда волонтерів, які день і ніч працюють заради допомоги іншим. Волонтери тут діже віддані своїй справі та роблять все з любов’ю. Нам здається, що ці люди можуть рушити гори! Тільки на цьому тижні було роздано 200 кг. продуктів, 400 кг одягу та взуття. Уявіть собі – тут, навіть, одяг вимірюється не в розмірах чи фасонах, а в кілограмах! Таким чином, допомогу отримали 490 осіб, серед яких були і переселенці, і інваліди, і особи, що потребують допомоги.
Ну і звичайно, не можемо пройти повз відгуки:
«Мене звати Ніна, маю сина інваліда. Крім своєї родини, допомагаю також сестрі, які опинилася в складних життєвих обставинах після тяжкої травми. Хочу від всієї душі подякувати команді МБФ «Крок з надією» та організації «Ukraine TrustСhain» за надані допомогу. Ви, навіть, не уявляєте, яку суттєву допомогу для нас означає цей безкоштовний хліб. Дуже дякуємо за це!»
Команда Кривого Рогу на цьому тижні крім своєї планової допомоги у вигляді хлібу та гуманітарних наборів, вага яких склала 3000 кг., надавали й екстрену допомогу людям, постраждалим від наслідків збройної атаки.
На цьому тижні від уламків ракети дуже постраждав цивільний будинок. Загинули та були поранені люди. Наші волонтери виїжджали та допомагали на місці влучання. Окрім того волонтери з Кривого Рогу їздили по селах Херсонської області. Тут, окрім місцевих жителів, живе також багато переселенців з Херсонської та Миколаївської областей. По-різному живуть. Доходу немає, як зайшли в якусь покинуту хату, що вони там можуть зробити? І без того ці хати стояли вже не обжиті, розвалені. Допомагали одній родині, в будинку з якими мешкають ще 11 осіб: три сім’ї, діти зі своїми дітьми та батьки. В основному люди, яким ми допомагаємо, це багатодітні родини і родини ВПО. І всі однаково вдячні за надану допомогу.
А у волонтерському центрі Кам’янського робота кипить. Планові роздачі гуманітарної допомоги та хліба, видача безкоштовних окулярів та масажі, послуги перукаря та безкоштовні обіди не лишаються без слів вдячності.
«Я, Марчук Олена Євгенівна м.ені 68 років мешканка Луганська. Приїхала в Кам’янське ще 2014р.до сина який тут мешкає. Інколи ми навідувалися до нашої квартири у Луганську,але вже майже 2 роки ми не їздили туди і не маємо уяви чи ціла вона, чи ні. Дуже хочу подякувати спонсорам за підтримку хлібом, для нас переселенців дуже велика поміч»
«Я, Назаренко Марія Григорівна, мені 74 роки, мешканка Лисичанська Луганської області. 23 червня 2022 року всіх мешканців міста евакуювали з мого міста. В м. Кам’янському я винаймаю квартиру з людьми, які сиділи разом зі мною у підвалі. Хочу подякувати спонсорам за таку підтримку, як отримання безкоштовних окулярів, а також побажати усім здоров’я, благословення та мирного неба»
«Я Скрипниченко Ольга Андріївна. Живу одна, так як син служить в ЗСУ. Я з Луганської області, а саме з окупованного міста Кремінна. Де ми тільки не були за час виїзду з дому ще у 2022 році. Дуже гарна у вас допомога. Дякуємо всім людям небайдужим, які нам допомагають. Бо не зрозуміло ще скільки часу це все. Будемо сподіватися, що все закінчиться нашою перемогою, що Україна буде вільна. Все одно надіємося на краще, так що, дуже дякую!»
Таким чином, 8250 осіб отримали допомогу і ще 9500 осіб отримали безкоштовний хліб.
