Дрова в Барвенково, Харківська область
Як завжди на цьому тижні ми доставляли дрова в райони, які потерпають без опалення та в яких люди з причин відсутності грошових коштів просто не можуть придбати собі матеріал для обігріву будинків. В цей раз поїздка відбулася в село Барвенково Харківської області, поруч з яким всі посадки заміновано, тобто самостійно здобути дрова в людей шансів майже немає. 17 родин, яким ми вже допомагали, дуже чекали на нас. Але крім них, ми дізналися, що в селі також багато людей, які відносяться до вразливих категорій: самотні пенсіонери, пенсіонери-інваліди, родини, які втратили годувальника. Таким чином, ми запланували допомогти всім нужденним, а це виявилось 68 родин! І ми це зробили!
Завдяки допомозі наших спонсорів «Ukraine TrustChain» для доставки дров до цих людей було задіяно два великих автомобіля та зерновози з причепами. Так як дороги, по яким ми їхали були не асфальтовані, а погодні умови залишали бажати кращого (снігу вже не було, але температура коливалась біля 0 градусів залишаючи на ґрунті просто кашу з землі та глини), рухалися ми повільно, проте впевнено. На деяких ділянках дороги завантажені автомобілі їхали під кутом нахилу до дороги 45 градусів. Було важко, страшно, незрозуміло, декілька разів машини буксовали в бруді та калюжах, але жага допомогти не лишала нам вибору і ми рухалися вперед. В кінцевому результаті, дрова ми доставили успішно, всі 68 родин будуть мати чим опалювати будинки.
20 км на схід….
А в 20 км на страшний схід від селища з квітучою назвою Барвінкове коїться жах. Близькість до лінії фронту та постійні невщухаючі звуки обстрілів роблять життя в цьому районі неймовірно складним. І живе тут родина інвалідів. Чоловік, раніше статний та вольовий, зараз без ніг, а його дружина, в минулому жінка з незабутніми очима та усмішкою, пересувається лише ходунками по будинку. Ці люди безпомічні. Повністю. Повністю позбавлені права на спасіння при сильному обстрілі, так як не зможуть дати собі ради. Живуть виключно на пенсію, яка витрачається на ліки. Дітей немає, допомоги чекати нема звідки. Живуть в одній маленькій кімнаті, яку опалюють печіною з дровами. Інші кімнати наполовину зруйнованого будинку залишаються без опалення. Наша допомога у вигляді дров та продуктів харчування була для них дуже необхідною. Отримувати подяку від таких людей без сліз та мурах по шкірі неможливо.
Нездоланний Херсон
Поки ми відвозимо дрова на північ України, на півдні нашої Батьківщини волонтери борються з пацюками та наслідками осушення Каховського водосховища. Херсон потерпає від пацюків та грибка на стінах будинків, що стояли залиті водою. З приходом зимових холодів та вітрів січня – лютого ситуація погіршується і наші волонтери майже без вихідних усувають наслідки страшної екологічної катастрофи. Дезінфекція, дератизація, осушення, генератор, затоплення, прогризли миші, прорив труби …..і це ще не весь щоденний словарний запас тих волонтерів, хто працює в напрямку Херсону. Також, періодично ми допомагаємо евакуювати людей з віддалених районів до самого Херсону. Дані дії робляться заздалегідь виважено та без жодного розголошення, поки людину не буде довезено до безпечного місця.
Бажаємо всім такої надії на краще, як мешканцям Херсону, які пережили окупацію і тепер радіють жити хоч і в небезпечному поки що, але в такому українському місті-герою Херсоні!
Нагодовані Краматорськ, Славянськ, Миколаївка, Дружковка, Костянтинівка та Новоочеретовате
В цей раз метою поїздки до цих міст було роздача гуманітарної допомоги у вигляді хлібу, окулярів, памперсів та продуктових наборів. В селища Волновахського району відвезли 60 продуктових наборів, які стали в нагоді – люди на них чекали.
Також, познайомилися з неймовірної надії жінкою похилого віку Наталею Олексіївною, яка зламала ногу і тепер не встає з ліжка. Її будинок дуже постраждав від чергового «приліту» так, що скла на вікнах вже немає і їх прийшлося забити. А ця чарівна леді лежить та посміхається нам, дякуючи за памперси та радіючи тому, що ми взагалі прийшли.
Вдячна Харківщина з хлібом в руках
Саме таким – (двоеточие!) «вдячним з хлібом в руках» виглядає для нас місто та його околиці, де люди гаряче дякують просто за батон хлібу. Однаковий хліб ми роздаємо кожного тижня, але не однаковим людям. І кожний раз ми маємо не однакову подяку від всіх них. Пенсіонер зі Знаменки Володимир Олександрович дякує за кожний батон, які він отримує вже протягом декількох тижнів і які допомагають йому істотно зекономити, так як мешкає він один і однієї хлібини йому вистачає на декілька днів. Жінка-інвалід 2 групи Тамара Олексіївна, що мешкає в Мерефі і є лежачої з причин перелому шийки стегна, написала нам слова подяки, які ми просто не маємо права приховувати від вас: «Прийміть слова великої подяки за небайдужість до таких людей, як я. Всім вдячна: хто пече хліб, хто привозить, хто приносить. В воєнний час така допомога дуже необхідна. Бажаю всім здоров’я та миру, людяності. Дякую всім!». Неймовірні люди з Краснограду: самотній Іван Павлович 85 років, що рухається лише по будинку та Віктор Іванович, 72 роки, який є інвалідом і погано бачить, дуже дякують за допомогу саме з хлібом.
Творчі зустрічі у харківчат:
Камена Яруга та Мала Данилівка
Ми дуже любимо подорожувати. Це як можливість допомогти ще комусь, з ким випадково познайомився у подорожі. Цього разу було саме так. Ми їздили по різним містам та маршрутам: Харків, Кам’яна Яруга – Харків-Кам’яна Яруга, Мала Даніливка-Дергачі- м.Харків.
У суботу було проведено заняття с дітками та підлітками та після цього нужденним людям було роздано хліб за підтримкою «Ukraine TrustChain».
У неділю було організована зустріч та була видана гуманітарна допомога за підтримки Благодійного фонду «Добрий Самарянин» та «Ukraine TrustChain».
Оченята дітей, яким ми подарували надію на те, що скоро все зміниться на краще, ми не забудемо ще довго.
Гуманітарний шок в Нікополі
Такого ми не бачили давно. Роздаючи продуктові набори та воду в Нікополі ми були готові до різного, проте те, що нас чекало в цій поїздці змусило хвилюватися.
Нарешті, ми змогли організувати проєкт по підбору окулярів у двох селах Нікопольського району: Мисливське та Менделеївка. Було роздано 70 пар окулярів!
Цей проект отримав несподівано чуйний відгук людей. Нам дзвонять і просять приїхати. Охочих дуже багато. Але причини цього явища нас дуже засмутили.
Маса людей із занедбаним здоров’ям. Багато хто стрімко втрачає зір банально не маючи можливості, ні практичної ні фінансової, потрапити на прийом до офтальмолога. Транспортного сполучення з містом немає. Люди слізно просять про допомогу, а ми раді таку допомогу надавати.
Павлоград вже не замерзне
Як ви зрозуміли, в кожному регіоні ми намагаємося допомагати саме тим видом допомоги, в якому є найбільша потреба. Так здійснювалися поїздки Павлоград-Дніпро-Тернівка для отримання, перевезення та видачі гуманітарної допомоги у вигляді теплого одягу для дітей, чоловіків та жінок. Також, було роздано 260 кг продуктів, памперси та 600 батонів.
Отримали допомогу 496 переселенців, що нас дуже тішить. В Павлограді також не обійшлося без теплих обіймів, очей, наповнених сльозами та гарячих слів подяки. Людмила Юріївна, переселенка з Бахмутського району, с. Парасковіївка, яка переїхала з чоловіком в серпні 2022 року до м. Павлоград просто огорнула нас словами подяки. Чоловік хворів і йому ампутували дві ноги. Отримавши нашу допомогу Людмила написала: «Дуже вдячні за те, що є така можливість отримувати саме необхідне безкоштовно. Обов’язково будемо приходити за хлібом. Дуже-дуже вдячні всім, хто допомагає в цих скрутних обставинах!»
Привітне Синельникове
Крім щотижневих програм в Центрі видачі допомоги в м. Синельникове, на цьому тижні наші волонтери відвідували людей похилого віку та надавали їм не тільки допомогу продуктами, а й дарували надію в світле майбутнє спілкуванням.
Різноплановий Кривий Ріг
Волотери Кривого Рогу взагалі не сидять на місці. Це одні з тих хлопців та дівчат, для яких допомагати іншим є девізом по життю. Де вони тільки не були за цей тиждень:
– Кривий Ріг- Берислав, Херс.обл. та Кр.Ріг – Софіївка – Дніпро.
Метою поїздок було:
– доставка дров та технічних засобів виживання;
– отримання да доставка гуманітраного вантажу до волонтерських центрів;
– отримання хліба та видача тимчасово переміщеним особам, особам, які опинилися в складних життєвих обставинах, постраждалим у лікарні міста та прихисток для безхатьків у Кривому Розі.
Загальна вага гуманітарного вантажу склала близько 2500 кг.
Багатофункціональне Кам’янське
Цей волонтерський центр працює наче вулик, де завжди повно людей, кожен чітко знає, що робить і спільна мета: допомогти.
А що ж робили в Кам’янському на цьому тижні:
– прийом та видача хліба по м. Кам‘янське;
– доставка хліба, харчів та гуманітарної допомоги у волонтерські центри та пункти видачі Кам’янського;
– видача харчових наборів – 30 шт;
– організація благодійних обідів;
– організація комплексної, групової психо-соціальної допомоги;
– робота масажного кабінету;
– підбір та видача окулярів для місцевого населення;
– видача одягу для ВПО, СЖО та місцевого населення;
— психо-соціальна допомога «Зцілення душевних травм»;
— робота масажного кабінету (повторюється).
Звичайно, не можемо пройти повз відзиви людей:
«Я, Олена, мені 44 років, мешканка з Костянтинівки Донецької області. В квітні 2022 року після потужного обстрілу в хаті вилетіли вікна, двері, дах згорів. Ми з чоловіком зібрали речі та покинули рідну домівку. Дуже шкода було виїжджати. Зараз квартиру винаймаємо. Дякуючи спонсорам, хочу сказати що дуже велике діло Ви робите для переселенців, хто залишився без підтримки та домівки. Дякую!»
Свято добра в Дніпровському шелтері
І знову наш супергерой Мішка Тедді дарує теплі емоції дітям та їх батькам. В одному з шелтерів Дніпра, де проживають маленькі переселенці зі Сходу України було організовано ціле свято радості та усмішок. На захід прийшли близько 20 дітей віком від 4 до 13 років з батьками і жодний з учасників не залишився байдужим до того, що відбувалося на сцені. Екранізація по сюжету Снігової королеви з авторськими надбаннями Мішки Тедді була сприйнята на УРА, а солодкі обійми розчулили публіку настільки, що головного герою Мішку ще довго не хотіли відпускати. Теплі обійми, гарячі подяки, солодкі слова підтримки і сріблясте конфетті в кінці програми змусили хоч на два годинки поринути в стан спокою, забути про війну та безтурботно радіти життю разом.
Таким чином, за тиждень ми допомогли 7860 осіб + 9500 осіб отримали хліб, такою було видано 21000 кг продуктів харчування та 2 автомобілі дров з причепами.
