Дрова за ціною життя в Харківській області
А як Ви вважаєте, чи існує життя в 15 км від лінії розмежування? А якщо воно там існцє, то чи можна назвати це «життям»?
Саме з такими думками наші волонтери направилися в селища на півночі Харківської області Золочевського району – селища Золочев, Довжик та Феськи.
Обстріли кожного дня, наполовину порожні вулиці, скалічені душі, вибиті вікна, відсутність дітей та небезпека, що зависла в повітрі і, як густий туман, огортає все навколо. І це не сценарій до фільму жахів, а життя, що почалося в цій місцевості 24 лютого 2022 року.
Всього близько 100 родин отримали дрова за цю поїздку. І, як ви розумієте, це родини пенсіонерів, інвалідів та людей, що залишилися просто неба і їм навіть нікуди подітись від постійних обстрілів. Ми намагалися максимально задовольнити попит мешканців цього району і зробили це.
Дуже хочеться познайомити вас з цими людьми:
«Ми переселенці з Ізюмського району. До вересня місяця з сім’єю я знаходився в окупації. Наше домоволодіння неодноразово потерпало від обстрілів. Вціліли лише погріб та літня кухня частково. Тому після звільнення нашого населеного пункту ми переїхали до села Феськи. З допомогою наших друзів, нам вдалося зняти невеличкий дім, безкоштовно, але без води та газу. На наше щастя в будівлі є старенька дров’яна піч, але нажаль, роботу знайшов тільки я, дружина піклується за дітьми. Тому грошей на дрова не вистачає катастрофічно. Допомога фонду буда для нас вкрай необхідною! Тепер ми зможемо топити до весни. Велике Вам дякую від нашої сім’ї. Нехай Ваше добро повернеться до Вас сторицею. Ми будемо молитися за Вас!»
«Мене звати Марина і я з чоловіком проживаю в с. Феськи ОТГ Харківської області. Коли почалася війна, мені виповнилося 72 роки, а чоловікові 74. Ми все своє життя пропрацювали у місцевому радгоспі та лікарні. Діти давно стали дорослими та проживають в інших містах окремо від нас, а з початком війни дуже рідко приїздять та майже не допомагають. Ми маємо пічне опалення, та, нажаль, двох пенсій не вистачає на придбання паливних матеріалів, та і сил, щоб заготовити дрова самостійно бракує. Мій чоловік одужує після інсульту та ледве рухається по кімнаті. Весь тягар домашніх справ опинився на моїх плечах.
Дякувати Богу і фонду ми отримала дрова. Допомога прийшла вчасно, тепер ми можемо спокійно пройти опалювальний сезон у теплій хаті»
«Мене звати Ангеліна і я проживаю в селі Феськи. Війна в мій дім принесла розпач та горе так як я втратила єдиного сина годувальника, який захищав рідну Батьківщину. Я проживаю в домоволодінні з пічним опаленням. Коштів на придбання дров не вистачає. Допомога дровами була дуже доречна. Велике ДЯКУЮ фонду за допомогу, нехай вас оберігають найвищі сили, а люди поряд будуть щирими та надійними»
Ольга Михайлівна, що на теперішній час знаходиться в дуже скрутному розповіла свою історію:
«9 вересня 2022 року втратила на війні сина Вячеслава , який поблизу населеного пункту Зайцеве Бахмутського району Донецької області отримав бойове поранення несумісне з життям. Влітку 2023 року поховала свого чоловіка Олександра. Восени цього ж року тяжко захворіла сама, лікарями була виявлена пухлина і проведено операційне втручання, зараз отримую хіміо-терапію та проживаю одна. Так як не працюю та є пенсіонеркою, джерел для проживання майже немає. Дуже вдячна за безкоштовні якісні дрова, які допоможуть не замерзти»
Валентина Олексіївна, проживає одна в селі Довжик. Хворіє, майже не пересувається, крім пенсії інших джерел для існування немає. В листопаді місяці 2022 року втратила сина Олега, який занесений до реєстру зниклих безвісти після бою в населеному пункті Павлівка Донецької області. Дуже вдячна за надані дрова.
Лариса Михайлівна мешкає в селі Довжик зі своїми дітьми: Олегом, 2005 р.н., Мариною, 2008 р.н. та Романом,2010 р.н. Ніде не працює, крім випадкових заробітків в односельчан. На даний час хворіє, а саме має проблеми з ногами. Старший син Олег, на жаль, немає постійної роботи, інколи підробляє у фермерському господарстві, Марина – учениця 10 класу, Роман – учень 8 класу місцевого навчального закладу. Сім’я вдячна за надані безкоштовні дрова так як тепер вони зможуть собі дозволити придбати більше продуктів харчування для підтримання сил та нормального розвитку дітей.
Духовне відродження міст Харків, Кам’яна Яруга, Мала Данилівка та Дергачі
Як радісно, коли нас чекають не тільки з фізичною їжею та допомогою, а й з нашими програмами по відновленню психологічно-соціального стану людини. Було проведено заняття с дітками та підлітками, а вже після програми нужденним людям було роздано хліб за підтримкою наших донорів «Ukraine TrustChain». Також, в цей день було організовано вечір кіно для дітей та дорослих.
А як вважаєте, чи потрібно дітям та підліткам в наш військовий час знати основи надання першої медичної допомоги? Так і, звичайно, так! Тож, для дітей та підлітків було організовано тренінг надання першої медичної допомоги, де їх навчили спиняти кровотечу та діяти чітко під час обстрілів. Надавати знання, які можуть допомогти зберегти життя є найвищою метою, яку ми покроково досягаємо.
Дрова на Херсонщині
Також на цьому тижні наші волонтери надали дрова населеним пунктам прифронтового правобережжя річки Дніпро у Херсонській області. Це деякі з найпотерпаючих від щоденних обстрілів та відсутності базових ресурсів селища. Електроенергії, газопостачання та водопостачання немає.
На цьому тижні ми відвідали село Нові Каїри.
В селі Нові Каїри близько 100 дворів. Обстановка там, як і на всьому правобережжі в цьому районі, дуже складна. Поки лівобережжя не буде звільнено, обстановка так і буде залишатися такою. Люди живуть без води, без світла, без газу, без усіх цих базових потреб. Вода підвізна, опалення підвізне. Місцева техніка у вигляді машин, все що більше легковиків, вся перебита. Легкові автівки теж побиті та понівечені.
Люди дуже вдячні за надану допомогу дровами, так як вони не знали як дожити до кінця опалювального сезону. Зараз зима дуже лояльна, але тим не менш не топити в хаті складно, бо все ж таки дуже холодно.
Місто-герой Херсон
Те що Херсон потерпає під постійними обстрілами, ні для кого, здається, не секрет вже. Постійні удари по житловим кварталам, лікарням школам і критичній інфраструктурі. Одна з основних робот Благодійного Фонду «Крок з Надією» у місті Херсоні- це забезпечити людей світлом і теплом у той період доки наші електрики ремонтують підстанції та лінії електропередач. Ми забезпечуємо людей генераторами та пальним для них. Генератори – це змога бути у теплі і це найголовніше, а також можливість бути на зв’язку.
24 лютого вранці були сильні обстріли…. і знову повідомлення: в одному з районів Херсона немає ні води, ні опалення, ні світла – треба допомагати… А ми просто не можемо залишити людей у холоді на самоті зі своїми проблемами. Тож все, що в наших силах, ми робимо. Генератори напоготові, каністри заправлені, а це означає, що у людей буде і світло, і тепло, і зв’язок! Найголовніше – бути поруч коли люди опиняються у скруті. Саме на це і націлена наша команда у Херсоні – надавати надію та бути поруч.
Зникаючий Берислав, що окутий турботою
Наш постійний маршрут Кривий Ріг – Берислав Херсонська область – Кривий Ріг. Люди в Бериславі потерпають від нестачі дров, ліхтариків, газових плиток та балонів, хлібу. І все це наші волонтери з радістю доставляють до мешканців цього міста. Загальна вага гуманітарного вантажу в цей раз склала близько 1000 кг.
Крім цього, волонтерами було евакуйовано ще одну родину зі зникаючого, на превеликий жаль, міста Берислав…
Родина, яка пережила окупацію та до останнього трималася під постійними обстрілами, не полишаючи служити потребам ближніх та підтримувати сусідів. Постійна небезпека 24/7, відсутність електрики та інших базових комунікацій протягом двох років змусила людей виїхати у зовсім незнайоме місце. Дуже непросто було прийняти таке рішення. Як ви розумієте, забрати з собою роками та працею нажитих речей вдалося зовсім не багато, а саме те, що змогло поміститися у невеликий бус. До усіх пережитих труднощів, ця родина складається з двох бабусь за 80-ть років, чоловіка з хворою дружиною та доньки 34 років з важкою інвалідністю. Життя останньої повністю залежить від безробітних батьків передпенсійного віку.
Звісно, попереду на них чекає туманна невідомість. Безпорадні жінки залежать від одного чоловіка, який вкрай виснажений за останні два роки, як фізично, так і емоційно.
Різноманітна Донецька область: Костянтинівка, Дружківка, Краматорська, Славянськ, Селідово
Поїздки в дані міста завжди проходять з метою всіх нагодувати, роздати хліб, подарувати окуляри та підняти людям настрій. На жаль, ситуація в даний місцях дуже напружена. З міста Селідово в цей раз ми вивозили особисті речі та документи переселенців і робили це під гуркіт кононад, що дуже хвилювало. Але все пройшло добре.
А ось з Оксаною хотіли б вас познайомити: «Мені 58 років, я мешканка села Дружківка Донецької області. 9 квітня 2022 року було оголошена евакуація населення, так як магазини та заводи припинили працювати. Приїхала я в Кам’янське з чоловіком, але в вересні 2022 року він помер і мені прийшлося відвезти його в рідне місто щоб поховати. Коли я прибула назад в Кам’янське, стоячи на зупинці з однією сумкою в руках і не знаючи куди йти, до мене підійшла жіночка, яка запропонувала нам переночувати. Але я так і залишилися в неї жити. Дуже вдячна спонсорам за хліб, це дуже велика підтримка для нас в цей складний час! Дай Бог здоров’я та благословення».
Складний Нікополь в Дніпропетровській області
Життя у Нікополі дуже складне. Щодня з Нікополя ми чуємо невтішні новини. Постійні обстріли, розруха, звістки про загиблих. Щодня ми бачимо сумні картини, від яких холоне кров і відчай стискає мертвою хваткою лише варто прокинутися вранці. Багато фур стоять розбиті та підірвані. На них спеціально кидають снаряди прицільно зверху, щоб потім авто неможливо було відновити. Але найстрашніше, що в машинах завжди знаходяться люди, і вони гинуть. Дивлячись на ці страхіття людям в Нікополі необхідна особлива допомога та підтримка. Останнім часом наші волонтери намагаються приділяти більшу увагу молодим сім’ям з дітьми. Їх дуже мало в Нікополі і вони особливо вразливі на сьогоднішній день, але вони є нашім майбутнім.
Вдячний Павлоград
600 буханок хлібу, дрова, одяг, засоби гігієни та 497 осіб-переселенців, які з вдячністю приймають будь-які допомогу. В цей раз, героями нашої поїздки стала родина переселенців з Краматорська.
Ольга, разом з чоловіком, переселенці з Краматорська, пенсіонери, орендують житло в Павлограді. Ця зима була нелегка для них, не було чим опалювати будинок і за вирубку дров у посадці їх оштрафували кілька разів. Але ситуація не змінювалася: опалювати також не було чим, коштів не вистачало, захворіли запаленням легень. Спочатку ми почали возити їм старі ганчірки та непотрібне ганчір’я для розпалювання пічки, допомогли з лікуванням. Наразі допомагаємо зробити документи для виїзду за кордон та знайшли місце для зручнішого проживання. Ольга відвідує групові заняття з лікування душевних ран і з кожним днем зміцнює свою надію в краще майбутнє.
Вдячне Синельникове
Олег Захарович, пенсіонер, інвалід: «Багато раз вже отримую від Вас поміч хлібом i дуже вдячний Богу за вашу небайдужість до нас, які зараз раді кожному шматочку».
Працьовите Кам’янське
Робота волонтерського центра в Кам‘янському надихає. Завдяки тому, що в цьому районі дуже енергійні та завзяті волонтери, ми робимо тут багато, а саме:
– прийом та видача хліба;
– доставка хліба, харчів та гуманітарної допомоги у волонтерські центри та пункти видачі Кам’янського для ВПО, СЖО, у лікарню та для волонтерів переселенців;
– видача харчових наборів;
– організація благодійних обідів;
– організація комплексної, групової психологічно-соціальної допомоги;
– робота масажного кабінету;
– підбір та видача окулярів для місцевого населення та ВПО в смт. Петриківка;
– організація благодійної стрижки для ВПО, СЖО.
Постраждале Дніпро
В центрах надання допомоги переселенцям м. Дніпра щотижня проводиться багато роботи. Все більше людей отримують нашу посильну гуманітарну та психологічно-соціальну допомогу.
У ніч на 23 лютого 2024 року ворожі дрони атакували місто та зруйнували кілька квартир у багатоповерховому будинку. Загинуло двоє людей. Люди з 30 квартир опинилися на вулиці, внаслідок часткової руйнації будинку та комунікацій, що були відключені.
Саме в такі моменти люди найбільше потребують допомоги, яка виражається як в фізичній, так і в психологічній підтримці. Команда фонду прибула на місце події і допомогла постраждалим.
Таким чином, було обслуговано 8200 осіб, а 9500 осіб отримали безкоштовний хліб. Всього було видано 22000 кг. продуктів.
