Минулого тижня завершували ключову фазу нашого агропроєкту саме на Харківщині. Цей регіон – останній у черзі через пізніші строки висадки аграрних культур у північній частині України.
Основне завдання тижня – доставка розсади у міста, селища та громади Харківської області, зокрема на деокуповані та прифронтові території.
Розсаду було доправлено у такі населені пункти:
Шевченкове – 500 сімей
Балаклія – 400 сімей
Чкаловськ – 480 сімей
Чугуїв – 350 сімей
Мерефа – 300 сімей
Нова Водолага – 260 сімей
Кривий Ріг – 220 сімей
Покотилівка – 180 сімей
Харків – 150 сімей
Донець – 120 сімей
Печеніги – 120 сімей
Дергачі – 110 сімей
Лозова – 100 сімей
Златопіль – 100 сімей
Моспанове – 200 сімей
Зміїв – 130 сімей
Південний – 70 сімей
Мешканці щиро дякували за допомогу. У регіоні логістика вкрай складна – багато людей просто не мають змоги виїхати до ринку чи районного центру, де можна придбати саджанці. Транспорт ходить рідко або зовсім відсутній. До того ж ціни на розсаду – дуже високі.
Наша підтримка дозволила цим людям не просто посадити город – вона стала джерелом віри в майбутнє, впевненості перед зимою та відчуття, що вони не самі.
Завершення проєкту очікується вже наступного тижня.
Разом із вами ми змінюємо життя в найвразливіших куточках України. Дякуємо за кожну підтримку!
Допомогу отримали ВПО, родини, які постраждали від війни та рідні загиблих воїнів.
Донець закінчив видачу розсади, дуже вдячні спонсорам
Зміїв дякує за розсаду
Жовті води. Сердечно дякуємо за розсаду. Роздавали ВПО та малозабезпеченим людям.
Виділили 20 наборів для тих, хто особливо потребує в районі Водобуд.
Розсада чудова! Люди були дуже задоволені та вдячні.
Розсаду томатів, перцю, капусти отримали господарі сіл Базаліївка, Миколаївка, Дослідне та Гаврилівка.
Дякуємо добродіям за підтримку овочівництва в громаді, – зазначає фахівчиня з надання гуманітарної допомоги Лілія Дмитренко. – Люди, які отримали таку допомогу дуже задоволені та сподіваються на добрий врожай.
Херсонщина. Історія пані Лариси
У місті Херсоні ми познайомились із пані Ларисою — жінкою похилого віку, яка мешкає разом із чоловіком. Обоє мають серйозні проблеми зі здоров’ям, живуть на пенсію та намагаються вижити серед постійних обстрілів.
Про наш фонд пані Лариса дізналась від сусідки, коли опинилася у скрутному становищі — їй терміново були потрібні ліки, але грошей на них не було. Вона зателефонувала до нашої команди з надією на допомогу.
Ми оперативно придбали та передали весь необхідний перелік медикаментів. Коли волонтери передали їй пакунок із ліками, пані Лариса не могла стримати сліз — вона не вірила, що така допомога можлива. Жінка щиро дякувала і навіть хотіла залишити волонтерів на обід, щоб віддячити за турботу.
Ця історія — ще одне свідчення того, наскільки важливо бути поруч із тими, хто зараз найбільше потребує підтримки. Дякуємо кожному донору, завдяки кому ця допомога стала реальною.
Це дуже прикро бачити, як люди похилого віку, яких значна більшість у Херсоні, мають виживати, зовсім не маючи для цього якогось фундаменту.
Одна непохитна істина яку знають всі містяни: «Без волонтерів Херсону просто не вижити».
Тож наша команда завжди поруч з тими хто потребує.
Передали отруту для проведення дезинсекції людині.
Окрім всього проводимо дезінсекції підвалів.
Передали отруту для проведення дератизації
Передали каністру бензину для багатоквартирного будинку на Острові
Передали хліб сімʼям у «червоних зонах»
Передали отруту людині для проведення дератизації
Заправляємось
Ремонт легкового авто, та ремонт буса (заклинило гальма, і дякувати Богу, що не у червоній зоні)
Придбали і передали ліки важкохворій людині.
Передали отруту для проведення дератизації одній людині
По минулому тижню зроблено: 1) Передали отруту для проведення дезінсекції 1 людині; 2) Заправили 10 генераторів; 3) Дезінсекція 3-х приміщень, серед яких два великих підвальних; 4) Передали отруту для проведення дератизації 3-ом людям; 5) Придбали і передали ліки 3-ом людям; 6) Передали хліб шістьом родинам у червоній зоні; 7) Дератизація 2 великих підвальних приміщення; 8) Відправили пораненому хлопцю сухі душі та вологі серветки; 9) Передали каністру бензину в багатоквартирний будинок на Острові.
На цьому тижні команда фонду здійснила гуманітарну поїздку до міст Донеччини, зокрема — Краматорська, Слов’янська та Миколаївки. Ці населені пункти перебувають у зоні бойових дій, і життя людей там щодня супроводжується небезпекою, тривогою та втратами.
Найбільше, чого сьогодні потребують місцеві жителі — це не лише продукти чи речі першої потреби, а просте відчуття: вони не одні. Наші волонтери неодноразово чули ці слова — від людей, які втратили дім, майно, близьких. І хоча іноді здається, що ніхто не розуміє їхнього болю, насправді поруч є ті, хто готові простягнути руку підтримки, хто ділить із ними цей досвід і допомагає рухатися далі.
Під час поїздки ми роздали гуманітарну допомогу, надали соціальну підтримку та просто були поряд із тими, хто цього потребує. Особливо гостро стоїть потреба в побутовій хімії — у цих умовах такі речі стають життєво необхідними.
Ситуація залишається напруженою, і, на жаль, не покращується. Водночас ми бачимо, наскільки важливо не зупинятися, а продовжувати бути поруч із цими людьми.
Дякуємо кожному донору, завдяки кому ми можемо робити такі поїздки можливими. Ваша підтримка — це про присутність, турботу й людяність у найважчі часи.
КОНСТАНТИНІВКА, ДРУЖКІВКА
Дружківка. Фронт наближається.
Траса Допропілля Краматорська стала прострілюватись дронами.
Передмістя Дружківки стало систематично обстрілюватися.
Але нами продовжується видача гуманітарної допомоги у цьому регіоні. Було роздано хліб, продукти, окуляри.
Також було проведено благодійний обід та дитячі майстер-класи.
Ольга. Дякую фонду за допомогу та турботу про мою доньку. На жаль, чоловік п’є та не займається сім’єю, з дітьми. Завдяки вашим заняттям з дітьми, моя дочка стала впевненішою, почала цікавитися живописом. Я бачу, як вона змінилася на краще. З нетерпінням чекає на суботу, щоб прийти на ваші майстер класи.
У цей тяжкий час для нашої родини, булка хліба, це величезна допомога для нашої родини
ХАРЬКОВСКАЯ ОБЛАСТЬ
ЗНАМЕНКА
Я, Василь Григорович, 56 років, інвалід 3 групи.
Проживаю сам. Щотижня ходжу по хліб безкоштовний. Щиро дякую Фонду та спонсорам, які нам допомагають безкоштовним хлібом, бажаю усім здоров’я!
БЕРЕСТИН
Валентина Павлівна 74 роки. Пенсіонер, самотня, пенсії не вистачає. Вдячна за допомогу, яку надає фонд! Що вже три роки ви дбаєте про людей!
Харків, Кам’яна Яруга, Мала Данилівка
Цього тижня ситуація в Харкові та навколишніх населених пунктах залишалась відносно спокійною — обстрілів не зафіксовано. Проте наслідки попередніх атак все ще відчутні: частина районів області живе за графіками через пошкодження енергетичної інфраструктури.
Попри складні умови, команда фонду продовжила активну роботу на місцях. Протягом тижня вдалося провести 6 зустрічей для дітей та підлітків. Такі заходи — важливий простір для емоційної розрядки, спілкування та підтримки.
Для сімей у складних життєвих обставинах (СЖО) організовано благодійний обід, під час якого ми змогли нагодувати нужденних. Окрім того, було роздано хліб, продуктові набори та розсаду для власного вирощування — усе це стало можливим завдяки підтримці наших донорів.
Окремим викликом залишається потреба в медикаментах. Звернень багато, і, на жаль, не завжди вдається допомогти всім.
Яскравою подією тижня став “День футболки” — спільний захід для дітей і дорослих, під час якого учасники створювали власний дизайн футболок. Було багато посмішок, фарб і щирої радості. У таких моментах — справжнє життя, навіть попри війну.
Дякуємо кожному, хто підтримує нашу роботу. Ви допомагаєте зберігати людяність і тепло там, де це особливо потрібно.
Для людей з особливими потребами продовжуємо проводити майстер клас зі створення своєї скриньки.
Дніпропетровська область – Нікополь
Цього тижня наша команда продовжила активну роботу в Нікополі. Центр надання допомоги функціонував у штатному режимі, і зусиллями волонтерів було забезпечено рівномірну роздачу питної води великій кількості мешканців, які її потребують.
Окремий напрямок роботи — допомога маломобільним людям. Ми продовжуємо збір коштів на тару для води, закуповуємо сулії, наповнюємо їх та доставляємо адресно по домівках. Цього разу було закуплено 80 суліїв, які передано тим, хто не може самостійно подбати про себе. Для цих людей — це життєво необхідна підтримка.
Серед отримувачів допомоги — пані Ніна Карбовська, пенсіонерка з важким захворюванням. Вона самотужки виховує свого неповнолітнього онука Микиту після того, як обоє батьків хлопчика вкоротили собі віку. Ніна залишилася без жодної опори, але щодня знаходить у собі сили жити — заради онука. Її мрія — дожити до моменту, коли Микита стане дорослим, і передати його в надійні руки.
Ми часто бачимо її на дитячому майданчику. Вона стежить за Микитою з глибоким трепетом — як за найбільшою цінністю свого життя.
Завдяки вашій підтримці ми можемо бути поруч із такими людьми. Наша допомога — це не лише вода чи продукти. Це про турботу, гідність і шанс на майбутнє. Дякуємо, що ви з нами.
Дніпропетровська область – Нікопольський район, село Менделіївка
У неділю, 18 травня, з самого ранку наша команда вирушила до найвіддаленішої точки Нікопольського району — села Менделіївка. Дорога зайняла понад три години через вкрай поганий стан покриття, яке ще до війни важко було назвати «дорогою». Зараз — це складне випробування для будь-якого транспорту і справжній виклик для тих, хто хоче доставити допомогу.
Село розташоване за 80 кілометрів від Нікополя, транзитом ми проїхали покинуте село Мисливське, яке колись було великим і живим. Тепер — лише цвинтар і зупинка на трасі. Така картина — вже не виняток для цього регіону, а сумна реальність сьогодення.
Ми веземо в Менделіївку воду. Бо Нікопольський район залишився повністю без джерел водопостачання. Річки та ставки пересохли. Через кліматичні зміни, посухи та знищену інфраструктуру регіон опинився в ще гіршому стані, ніж Херсонщина, яку раніше вважали найбільш зневодненою територією.
Менделіївка — частина заповідної зони, де мешкають унікальні види птахів і тварин. Проте навіть у такому особливому місці життя згасає: врожаї гинуть, фермерські господарства банкрутують, а старенькі, які залишилися тут, виживають на самоті.
Серед мешканців — літні жінки по 90 років, які ніколи не покидали село. Вони не мають змоги добратися до міста чи звернутися за допомогою. А через відсутність доріг сюди майже ніхто не возить допомогу. Саме тому ми розділили доставку на два етапи — частину води привезли зараз, іншу довеземо вже в середині тижня.
Навіть злива, яка ускладнила шлях, не стала перешкодою. Бо для цих людей — кожна каністра води — це шанс вижити. І завдяки вашій підтримці ми маємо змогу бути тими, хто приходить, коли ніхто інший не доїжджає.
Історія з Менделіївки — очима волонтера фонду «Крок з надією»
Нікопольський район, Дніпропетровська область
Я зараз на околиці села Менделіївка. Колись тут був ставок — красиве, спокійне місце, де місцеві ловили рибу, плавали лебеді. Тепер — це суха рівнина. Тутешні мешканці брали воду для життя. Сьогодні — джерела немає.
Єдиним порятунком стала допомога місцевого фермера. Він орендує паї у селян і взяв на себе зобов’язання привозити людям по 5 кубів води на рік. Для порівняння — в середньостатистичній квартирі споживається близько 20 кубів на місяць. А тут — п’ять на рік.
Воду він привозить у бочці. Її вистачає лише на кілька днів. Ті, хто ще може рухатися або має транспорт, самостійно приїжджають по воду. Та багато хто — старенькі, люди з інвалідністю — не мають такої змоги.
У селі колись була свердловина з насосом. Але техніку вкрали. Село залишилося без джерела водопостачання. Сама свердловина — замулена, вода в ній опустилася на 2 метри нижче рівня землі, і навіть після зимових опадів ситуація не покращилася.
До війни село майже зникло з мапи, життя тут завмирали. Та з початком повномасштабного вторгнення сюди переселилися ВПО з Марганця та Нікополя. Люди заселили занедбані будинки, трохи відновили село. Але більшість родин — без чоловіків, яких мобілізували. Тут живуть переважно жінки та пенсіонери, працювати нікому. Опікуватися літніми — теж.
Свердловина, яка залишилась — на два кілометри від села. Влітку туди приїжджає трактор, щоб набрати технічну воду для обробки полів. Та якщо фермер не витримає і змушений буде зупинити свою діяльність — люди залишаться повністю без води і підтримки.
Це — реальність 21 століття, у самому серці України. І саме сюди приїжджає наша команда, щоб допомогти тим, про кого всі забули. Ваші пожертви — це не просто вода. Це життя.
Продовжуючи діяльність у районі, попрямували до Марганця, де організували черговий прийом офтальмолога. Ще 51 людина отримала таку бажану і необхідну допомогу.
Марганець, четвер 15.05.25, приймає офтальмолог.
За тижневий період нами роздано: 3000 літрів води, 100 паків Моршинської води по району, 90 пар окулярів, 9 ящиків рису, 80 пляшок води маломобільним.
ПАВЛОГРАД
Світлана Іванівна, 58 років, Павлоград, потреба в продуктовій допомозі. Вдячна за допомогу.
КРИВИЙ РІГ
З 15. по 20 травня було здійснено гуманітарні поїздки за напрямками:
Кривий Ріг-Дніпро
Криворізький район р-н: Софіївська, ОТГ
— видача розсади; — хліба; — надання психосоціальної допомоги (консультацій).
У місті Кривий Ріг, у волонтерському центрі та в будинку нічного перебування для безпритульних ВПО та СЖО було надано допомогу у вигляді: – хліба; – годування людей гарячими обідами (70 абонентів); – одягом та інклюзивними засобами( доставка засобів людям з інвалідністю).
Будинок нічного перебування.
Люди дуже вдячні фонду Крок з надією за щотижневу підтримку. Це можливість для них отримати задоволення від вживання теплого хліба та згадати своє дитинство.
СОФІЇВСЬКА ОТГ
Отримали 100 булок хліба для ВПО та СЖО, серед яких багатодітні родини, безробітні та люди з інвалідністю.
Щира та велика подяка меценатам за цю регулярну та приємну допомогу.
КАМ’ЯНСЬКЕ
Адресна доставка гуманітарної допомоги по місту людям СЖО, ВПО.
Соціальна шафа для переселенців та малозабезпечених громадян.
Надання послуги прання речей переселенцям.
Психосоціальна програма для переселенців.
Благодійний обід для переселенців та малозабезпечених громадян.
Видача окулярів переселенцям та малозабезпеченим громадянам.
Мене звати Ліна, 66 років, мешканка Маріуполя.
Я з чоловіком та онуком на початку війни покинули своє рідне місто, бо дуже було небезпечно. Наше помешкання зруйновано, а в Кам’янському винаймаємо квартиру.
Дякую спонсорам та фонду “Крок з Надією” за дуже важливу справу, яку ви виконуєте допомагаючи переселенцям у важкий для нас час.
Послуги масажу.
Кам’янське, лівий берег. Видача хліба ВПО, СЖО.
Мене звати Тетяна. Виїхали з м. Авдіївка.
Проживаю з чоловіком у Кам’янському з квітня 2022 року. Винаймаємо однокімнатну квартиру на лівому березі. Дуже вдячні фонду «Крок з НАДІЄЮ» та їх партнерам «Ukraine Trust Chain» за допомогу хлібом.
Так як мій чоловік пенсіонер, а я не можу працювати через поганий стан здоров’я, для нас ці декілька буханок хліба відіграють значну роль, бо й хліб зараз не дешевий та і життя в принципі. Ви єдині в місті хто надає допомогу хлібом.
Дякуємо за небайдужих людей і стабільну підтримку.
Звіт про роботу психо-соціального напрямку
Останні тижні для нашої команди були насиченими на глибокі, теплі й змістовні події. У фокусі – підтримка, відновлення та відчуття єдності. Ділимося ключовими моментами з життя психо-соціального напрямку.
“Серце у вишиванці” – зустріч, що залишила слід у серці
Це була не просто подія — це була щира розмова з душею. Ми зібралися разом на «душевних посиденьках», щоб через слово, пісню, орнамент і пам’ять доторкнутися до нашого коріння. Кожен мав завершити речення: «Для мене вишиванка — це…». І в цих словах — стільки справжнього: дім, дитинство, батьки, втрачене й бережене. Сльози з’являлися в очах, але це були добрі сльози — про зв’язок, який не переривається навіть у найважчі часи.
Ми вивчали історію вишиванки, символіку кольорів та орнаментів, розмальовували шаблони, вкладали в них любов, надію й віру. А ще — співали українські пісні, які торкалися глибоко. І навіть ті, хто прийшов без вишиванки, пішли з нею у серці — разом із теплими обіймами наприкінці.
Групи “Антистрес: профілактика вигорання” — щовівторка про важливе
Щовівторка ми створюємо простір, де можна видихнути, дати собі право зупинитись і просто бути. На зустрічах ми говоримо про те, як справлятися зі стресом, як не вигоріти та як відновлювати себе навіть тоді, коли здається, що сил немає.
Учасники діляться, слухають, отримують практичні інструменти. Відгуки підтверджують: сон покращується, тривожність знижується, з’являється більше ясності й внутрішньої опори. Головне — тут не треба бути “сильним” чи “правильним”. Достатньо бути собою.
АРТ-терапія — коли турбота про себе стає доступною
Наші АРТ-терапевтичні зустрічі — це про ресурс. Про прості способи дати собі підтримку. Малювати вміти не потрібно — важливо бути у безпечному просторі, де тебе бачать, чують і приймають.
Невеликі групи, спокійна атмосфера, творчість, яка знімає напругу. Учасники зізнаються: саме тут вони вперше за довгий час відчули себе живими.
Регіональний форум наставництва — фонд серед лідерів змін
Цього тижня наша колега, Ірина Жабровець, керівниця Навчально-тренінгового центру фонду, взяла участь у регіональному форумі «Об’єднані наставництвом», що проходив у Дніпропетровській області.
Фонд був гідно представлений, а Ірина отримала подяку за конструктивні пропозиції щодо впровадження та розвитку наставництва для дітей-сиріт. Це важлива частина нашої місії — бути там, де творяться зміни, і пропонувати реальні рішення.
Ми віримо: наставництво — це місток між дитиною та довірою до світу, це можливість змінювати життя через стосунки.
Дякуємо, що ви з нами. Кожна ваша підтримка — це частина тепла, ресурсу і надії, які ми щодня передаємо далі. Разом ми лікуємо душі, відновлюємо сили і несемо світло туди, де воно особливо потрібне.
Разом за період з 12.05.2025 по 18.05.2025р
Обслуговано людей: 7800 осіб+ 6600 осіб отримали хліб
