Цей тиждень був насичений. Але наситили його не новини про наступ на Харківщині, не сигнали тривоги, які лунали дуже часто і подовгу, та, навіть, не новини з Донеччини про масові обстріли траси, якої ми так часто діставалися до глухих селищ з допомогою….Цей тиждень був насичений вашими подяками, які надають бажання та натхнення йти далі.
ДОБРОПІЛЛЯ дякує за розсаду:
«Прийміть величезну подяку від мешканців м. Миколаївка за проєкт роздачі насіння та розсади населенню нашого міста. Насіння та посадковий матеріал надані нам дуже гарної якості, мають 100% схожість і розсада добре приживається. У цей важкий, воєнний час це найкраща підтримка для нас. Ми щасливі, що ми не забуті, і ваша організація подбала про нас. Велике вам дякую!»
ЛУКАШІВКА ЛОЗІВСЬКИЙ РАЙОН
«Вдячні за розсаду. Я Сергій, переселенець з міста Ізюм Харківської області. Живу з мамою, дуже вдячний за наданий посадковий матеріал.»
«Мене звати Галина, я переселенка з Краматорська. Дуже вдячна за розсаду, яка допомагає мені в цей важкий час. Я знаю, що зможу вижити.»
НОВОМОСКОВСЬК:
«Дуже дякую за надану можливість отримати розсаду від спонсорів та благодійного фонду. Я переселенець з Донецької області і добре що ви, даруєте нам надію на майбутнє.»
«Я переїхав з Луганської області, проживаю у Новомосковську з сім’єю. Дуже вдячний за надану допомогу, для мене і моєї родини це велика допомога.»
Селище ГРАКОВЕ, ЧКАЛІВСЬКА ГРОМАДА
«Мене звати Андрій, мені 61 рік. З початком війни я був змушений шукати прихистку для своєї родини в більш безпечному місці.
Я приїхав з сім’єю з села Осипенко Бердянського району. Вороги захопили наше село у перші дні війни. Щоб урятувати наші життя, ми усі бігли до автобусів, а вони вже були переповнені людьми. Та нам усім вистачило місця і Бог нас врятував.
Ми оселилися у Чкалівській громаді в селищі Гракове і нам допомогли зняти невеличкий будиночок з садком та городом. А навесні ще й допомогли з розсадою. Дуже дякуємо за вчасну допомогу. І сподіваємося на гарний врожай.»
«Мене звати Ольга, мені 50 років. З початку війни в Україні — це вже друге моє переселення. Вперше я змушена була покинути домівку у 2014 році, тоді моя сім’я проживала у м. Луганську.
Навесні в 2014 році до нас прийшли окупанти – на вулицях з’явилися російські танки, владу захопили тітушки. Спочатку ми намагались протидіяти – влаштовували проукраїнські мітинги, але побачили, що це марно. Тоді прийшло усвідомлення, що нам тут робити нічого.. рішення виїхати вдалося непросто, але…так ми опинились на Харківщині, потім в Чкаловській громаді. Нова сторінка життя почалась складно, в новій громаді, здобували нову професію, і облаштовували побут. Але цікаво, довелось навіть взяти невеличкий клаптик землі… Освоювались. Стали обробляти город. Дуже вдячні фонду за посадковий матеріал, це дуже влучна допомога, яка значно зберегла наш сімейний бюджет, бо витрат дуже багато. Вдячні за таку допомогу, в такий нелегкий для країни і для переселенців час».
Прифронтові території Херсонщини, а саме селище НОВИЙ БЕРИСЛАВ дякують БО «МБФ «Крок з надією» та «Ukrainian Trust Chain» за розсаду та набори насіння.
ПАВЛОГРАД дякує за підтримку:
«Мене звати Ольга, приїхали з Костянтинівки із чоловіком та чотирма дітьми. Зняли будинок, великі витрати і допомога з розсадою для нас дуже істотна. Дуже дякую за турботу».
«Мене звати Сергій Павлович, мені 70 років, живемо з дружиною удвох. Я переніс два інсульти, погано ходжу, але по дому ще може багато чого. Для нас ця розсада просто дар, оскільки пенсії невеликі, а город годує нас майже повноцінно. Велике спасибі».
«Я переселенка з Авдіївки, звати мене Людмила Степанівна. Приїхали з Авдіївки ми втрьох: я, невісткою та онука. Нас удома вже нічого не чекає, все зруйновано. Нам настільки приємна і цінна ваша турбота, що неможливо передати. Дуже дякуємо за розсаду і за все, що ви для нас робите».
Селище НОВА ГНИЛИЦЯ ЧКАЛІВСЬКА ГРОМАДА
«Я, Степанко Ірина Іванівна, 74 роки. ВПО, пенсіонерка. Коли почалася війна, я вимушена була виїхати з міста Харкова, так як недалеко від нашого будинку зірвалася ракета і з будинку повилітали вікна. Прийшлося їхати до родичів в с. Знамянка. Проживаю в цьому селі вже два роки, живу на пенсію та виплати для переселенців. В минулому році і в цьому році БО «МБФ «Крок з надією» видав нам посадковий матеріал, помідори, капусту, перець. Все те що треба для життя. Видали все безкоштовно. Щиро дякую, організаторам та усім людям які виростили цю розсаду. Нехай вас благословляє Господь за добрі діла! Здоров’я вам, розвитку вашому Фонду і скорішої перемоги!»
«Я, Лущенко Наталія, мені 86 років, проживаю разом з сином. Син доглядає за мною. Зараз такий нелегкий час, дуже важко усім жити, не вистачає грошей на ліки, продукти. Я отримую пенсію, садимо з сином город, тримаємо корівку. В цьому році ми отримали безкоштовно розсаду. Будемо садити, щоб на зиму було що їсти. Я дякую усім волонтерам БО МБФ «Крок з надією», усім, хто займався вирощуванням цієї розсади, усім, хто заплатив за неї кошти, це дуже велика допомога у наші часи. Процвітання Фонду і мирного неба!»
Як ви вже зрозуміли, Проєкт з видачі розсади БО МБФ «Крок з надією» при підтримці Ukraine TrustChain реалізується повним ходом. Минулого тижня змогли повністю забезпечити посадковим матеріалом Донецький регіон, а саме населенні пункти Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка та Слов’янськ. Частина Харківської та Дніпропетровської обл. також було передано розсаду.
А ось і невигадана історія від хліборобів Харківської області. Так як весна цього року була ранньою, то багато господарів поспішили та засадили свої городи дуже рано. А на початку травня раптом пройшов заморозок по тим районам Харківської області, де городи були вже засаджені. Це призвело до загибелі рослин, що зійшли, а також до загибелі зав’язі плодів у садах і виноградниках.
Багато людей були дуже засмучені. І коли після цього приїхала наша розсада, то для сімей це було як вихід із глухого кута!
Після цього нам зателефонували з адміністрацій цих районів і дуже дякували. Ми ж змогли надати своєчасну допомогу 4600 сім’ям.
ХЕРСОН без світла
У місті у двох районах знов немає світла, тому приходиться частіше заправляти генератори для відкачки води. Але заміну масла ніхто не відміняв.
Продовжується боротьба з гризунами. Так як ніхто в цьому регіоні не саджає поля і гризунам немає що їсти – вони біжуть до людей в будинки.
І на цьому тижні нас чекала просто мегаробота – 10 під’їздів, так багато мишей ми ще ніколи не бачили.
Лариса Андріївна, проживає на центральній вулиці міста Херсон. Вона звернулась до нас через проблему з гризунами. Миші заполонили весь будинок, в якому вона проживає разом з ще п’ятьма людьми, які там лишились. Коли наша команда БО МБФ «Крок з надією» приїхала до будинку, ми побачили що дійсно — мишей дуже багато, і найбільше їх на четвертому поверсі. В багатьох квартирах не було вікон, а отвори від них вони були забиті ОSB дошками. Прошиті наскрізь 3мм залізні двері, почали в моїй голові малювати уяву, що тут могло трапитись. Закінчивши нашу роботу ми почали як завжди спілкування з жінкою, намагаючись зрозуміти, яка ще допомога може знадобитися людям, що мешкають тут. Те, що я почув важко було навіть пропустити через своє уявлення. На весь багатоквартирний будинок лишилось всього п’ять людей, які там проживають. Вже довгий час вони намагалися впоратись з мишами і в них нічого не виходило Ускладнює ситуацію й те, що всі люди тут похилого віку. Останні молоді люди, які проживали у цьому будинку загинули від міни, яка прилетіла просто у двір будинку, про що нагадує пробиті уламками стіни. Жінка ж, яка замовила наші послуги, пережила окупацію, залякування від росіян і намагання вивезти її силою з міста, вона хоче жити у своєму будинку і вірить, що саме Бог зберіг її до цього моменту. Також, каже, навіть, якщо настав її час, то хоче щоб це було у її рідному місті. Вона плакала коли розповідала про це все. Ми довго спілкувалися з нею і дали зрозуміти, що вона не сама і при будь-якій потребі вона може розраховувати на нас. «Це велике благословення знати, що я комусь потрібна, а ви робите велику справу!», – сказала вона нам.
Донецька область. Костянтинівка, Дружковка, Крамоторсь та Слов’янськ
І хоча ситуація навколо цих міст дуже напружена, люди повертаються до рідних домівок, так як не мають більше ресурсів жити, винаймаючи житло. За цей тиждень ми роздали 100 батонів, декілька десятків пар окулярів, підгузники для лежачих дорослих. Вього вага гуманітарної допомоги в цей раз склала близько 1 тони. Люди дуже вдячні, але добиратися до них нам все складніше.
Вдячність від Харківської області ХАРЬКОВСКАЯ ОБЛАСТЬ
«Я, Харченко Лідія Степанівна, 82 роки, проживаю в Знаменці сама, щиро дякую за допомогу за хліб! Вся моя пенсія витрачається на ліки, на хліб буває і не вистачає, а тут така велика допомога! Дякую Богові, дякую усім хто задіяний в цьому проекті! Мирного неба!»
«Передаємо вдячність від сім’ї Задорожних Ірини Василівни та Віктора Володимировича, мешканців Мерефянської громади, пенсіонерів. Ця допомога дуже доречна та відчутна до пенсії, яка вкрай мала. Всім задіяним до цього проекту велика вдячність!»
Як знаєте, наші подорожі Харківськими районами майже завжди проходять через такі населенні пункти: с. Мала Данилівка, с. Дергачі, м.Харків, Мерефа, Знаменка, с. Богодухів та с. Новостепанівка
Багатьом людям було роздано хліб за підтримкою «Ukraine TrustChain». Також було організована зустріч «Кіно» разом з молоддю. А ввечері гарно провели час за спортивним видами спорту. Крім цього, було роздано розсаду тим, хто потребував допомоги. А для дітей організували майстер-клас «Тортик для мами». Для одного ж волонтерського центру, де плетуть маскувальні сітки було привезено одяг.
Подяки з Дніпропетровської області
Нікополь
В Нікополі також приймали слова подяки від організації матерів дітей-інвалідів Нікополя “Жити по-справжньому”. Цього тижня 40 дітлахів з обмеженими можливостями отримали допомогу від БО МБФ «Крок з надією». Батьки дітей-інвалідів щиро дякують за допомогу. Війна затяглася і підтримки з усіх боків дедалі менше. Наші особливі мами, які виховують дітей з інвалідністю, отримали чудову допомогу у вигляді продуктових наборів від БО МБФ «Крок з надією»
Також, визначною подією для Нікопольського регіону стало роздача питної води в селищі Закам’янка Нікопольського району. Було роздано 120 бутилів питної води, 50 продуктових наборів, 20 упаковок солодощів та 7 ящиків рису.
Павлоград
В павлоградському регіоні на цьому тижні була організована видача гуманітарної допомоги у вигляді побутової хімії, консервів, хлібу, одягу та окулярів.
Подяки отримали від Таміли та Георгія з Краматорську: «Дуже вдячні за турботу та таку необхідну допомогу. В такий час приємно, коли хтось тобою опікується»
Кривий Ріг
А от по цьому регіонові поіхдок було багато, а найяскравіші це: Кривий Ріг-Лозуватка-Софіївка-Херсон.
Була організована видача харчових наборів та хліба, проведення психологічних тренінгів для ВПО та постраждалих від втрат війни, а також проведення реабілітаційних заходів для постраждалих від війни
Загальна вага гуманітарного вантажу склала близько 2500 кг. Як завжди не обійшлося без подяк:
«Мене звати Олеся, 28 років. Я виховую однорічного сина, чоловік зараз знаходиться на війні. Я, на жаль, не працює, бо сиджу з сином, іноді мені допомагають батьки та батьки чоловіка. Дитина має певні проблеми зі здоров’ям, тому багато фінансів йде на лікування. Дуже вдячна за допомогу».
Кам’янське
Як добре, коли робота кипить, а волонтери знають, що без діла не залишаться. Саме так кажуть в Центрі видачі допомоги міста Кам’янське.
В цьому центрі діяльність здійснюється в декількох напрямках: видача хліба, видача продуктових наборів, робота масажного кабінету, жіночий клуб, благодійні обіди, психо-соціальна програма «Зцілення душевних травм».
Подяками ділимося з вами:
«Я, Валентина, мені 47 років, мешканка м. Соледар. 19 травня 2022 року мене з донькою та батьком волонтери евакуювали з рідного міста. Дуже боляче було залишать свою домівку. Ще півтора року тому був зв’язок, але зараз це окуповане місто. Дуже вдячна спонсорам за гарну допомогу, яка підтримує нас в цю важку годину».
«Я, Міщенко Тамара Василівна. Мені 60 років. Інвалід І групи. Приїхала до міста Кам’янське у травні 2022 року з села недалеко міста Бахмут та Часов Яр, Донецької області. Чоловік помер ще вдома. Приїхала з сином. Будинок був зруйнований, майно знищене. Щиро дякую за допомогу, якою підтримують нас у цей тяжкій для нас час».
Дніпро
В місті Дніпрі працюють чотири Пункти видачі гуманітарної допомоги. Допомога видається і у вигляді продуктових наборів та наборів гігієни, і у вигляді окулярів, і у вигляді хлібу.
А ось за лаштунками Пунктів видачі волонтерами БО МБФ «Крок з надією» були організовані такі програми:
Дитяча програма «Син»
У Новомосковську пройшла фєтрова вистава «Син» для дітей ВПО і місцевих. Дуже вдячні команді Максима Сотникова і всім хто долучився.
АРТ терапія для дітей
В Кривому розі проходить програма Арт терапія для дітей. Діти дуже раді брати участь в таких заходах.
Антистресова Англійська
Цю програму проводять Павло Білан та Наталія Хороших — 2 коуча та психолога. Вони поєднують в своєму підході навчання англійської та підходи, які змінюють мислення людей, допомагають їм будувати бачення та рухатися вперед.
Група «Зцілення душевних ран»
Лікування душі – це процес та шлях.
Іноді важкий, але вартий того, щоб його пройти.
Здорова душа вміє радіти життю, дихати вільно та будувати з іншими здорові відносини.
Рухатися разом простіше. Чекаємо.
День вишиванки
16 квітня був неймовірно чудовий день — ми святкували День вишиванки.
Зібралися, поспівали, скуштували смаколиків та раділи життю.
Позитивні емоції дуже потрібні зараз нам всім, щоб витримувати психологічне навантаження.
Тримаємося та йдемо далі разом
Зустріч з капеланом
Капелан Руслан Седлецький
Проводить надихаючу зустріч з бажаючими дізнатися більше про життя, духовні основи.
Надихаюча зустріч в Новомосковську
Програма: «Біблійний погляд на свято Пасхи». Як завжди сама програма була дуже цікава, а після було чаювання і спілкування.
