Звіт про діяльність відділу психологічної підтримки Благодійного фонду «Крок з надією» за минулий тиждень
Дорогі друзі та партнери!
Щиро дякуємо вам за можливість бути поруч із тими, хто потребує підтримки, і ділитися результатами нашої роботи. Минулого тижня наша команда продовжувала працювати над відновленням психоемоційного стану людей, постраждалих від війни. Кожна програма, кожна зустріч була сповнена тепла, розуміння та щирості.
Програми психологічної підтримки та терапії
Наші фахівці використовують методики, які допомагають учасникам висловлювати свої почуття, долати стрес і знаходити внутрішні ресурси для життя.
АРТ-терапія
Минулого тижня ми провели майстер-клас із виготовлення “візочка з квітами для душевного балансу”. Це був не просто творчий процес, а справжній час для зцілення. У ніжних кольорах і символіці квітів кожен із учасників відчув надію, висловив свої мрії й переживання.
Група психологічної підтримки «Антистрес курс: навички життєстійкості»
Цього разу ми обговорювали тему управління емоціями, вчилися розпізнавати власні почуття, контролювати їх і знижувати рівень стресу. Ці зустрічі стали безпечним простором, де кожен може поділитися своїми труднощами та знайти підтримку.
Душевні посиденьки
Наша зустріч була присвячена темі «Гнучке мислення — нові можливості в складних обставинах». Ми говорили про те, як адаптуватися до нових умов, знаходити рішення там, де їх, здається, немає, і не боятися змін.
Сімейний клуб
Особливою була зустріч, присвячена жінкам військовослужбовців. Ми слухали історію нашої гості — дружини захисника, яка поділилася викликами розлуки, тривоги, невизначеності та відповідальності. Але разом із тим — силою витривалості, рішучістю не здаватися, підтримкою чоловіка і турботою про себе.
Робота з дітьми
Ми продовжуємо працювати з наймолодшими учасниками наших програм у містах Кам’янське, Павлоград і Кривий Ріг.
Кам’янське:
Для підлітків пройшла арт-терапія «Візерування», а молодші школярі брали участь у пізнавальних заняттях на тему «Справжнє диво? Це ти!». У рамках програми «Клуб зцілених сердець» діти вчилися пробачати та розуміти свої почуття.
Павлоград:
Під девізом «Я — особливий» відбулося свято «Я маю таланти». Діти-переселенці демонстрували свої здібності у творчості, спорті, декламації. Ведмедик Тедді додав тепла й радості всім присутнім.
Кривий Ріг:
З дітьми провели заняття-практикум на тему «Конфлікти та як опанувати свій язик». Також відбулися творчі майстер-класи з розпису тарілок та виготовлення книжкових закладок.
Ми щиро вдячні вам за вашу підтримку, завдяки якій ми можемо продовжувати цю важливу роботу. Кожне ваше слово, кожна дія мають значення, бо разом ми змінюємо життя тих, хто цього найбільше потребує.
З повагою та вдячністю,
Команда Благодійного фонду «Крок з надією»
ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
ХЕРСОН
Світло в темряві
Херсон здригається від нових ударів. Ворог не втомлюється нищити критичну інфраструктуру, залишаючи людей у пітьмі та холоді. Але навіть коли місто огортає темрява, ми несемо світло.
Минулого тижня наша команда знову наповнювала пальним генератори. Вони стали справжніми маяками надії, адже без них життя у знеструмлених районах завмирає. Людей, які потребують допомоги, стає дедалі більше. Район, будівля, поверх — не має значення. Ми несемо світло туди, де його немає.
Лінія фронту зовсім близько. Ворожі дрони не дають відновлювати електромережі, і херсонці змушені виживати в очікуванні літа. Генератори та пальне — це те, що зараз життєво необхідно. Вже місяць три великі райони міста залишаються без світла та тепла. Але генератори — це не просто привезти та увімкнути. Їх потрібно постійно заправляти, лагодити, міняти масло, бо без цього вони швидко виходять з ладу.
Цього тижня, окрім підтримки енергетичної мережі, ми провели дератизацію в підвалах багатоповерхівок на мікрорайоні Острів. Спершу його затопило, тепер його з’їдають миші, а ще він щоденно потерпає від обстрілів. Район близько до річки, а значить — і до ворога. Та попри все, тут живуть люди. І миші стали для них ще одним випробуванням.
Ми приїхали, щоб допомогти. Дератизацію намагаємося робити одразу в кількох будинках — не можна їздити туди двічі. Це занадто небезпечно. Ми плануємо маршрути так, щоб охопити якомога більше адрес і не залишати людей сам на сам з їхніми проблемами.
Херсон стоїть. І поки він стоїть, ми будемо робити все можливе, щоб життя тут не згасло.
ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
Донбас: тиждень випробувань
Краматорськ, Добропілля, Слов’янськ
Донеччина. Тут війна не стихає ні на мить. Ще тиждень тому ситуація була важкою, але зараз вона стала ще гіршою. Обстріли посилилися.
У Краматорську трохи спокійніше – удари здебільшого по промзоні. А ось у Добропіллі все інакше: там вже б’ють по житлових будинках. Люди живуть у постійному страху. Вони хочуть виїхати, але не знають куди.
Іноді рішення приходить несподівано. Одна жінка попросила нас про евакуацію, і ми допомогли їй дістатися шелтера в Павлограді. А що далі? Дзвонити рідним? Шукати знайомих? А якщо їх немає? У неї не було нікого… Врешті, жінку відправили до лікарні в Солоному – її сильно боліла нога.
Але з евакуацією все складніше. Знайти місця для переселенців дедалі важче. Люди губляться у невизначеності.
До всього цього додаються ще й труднощі дороги. Вона з кожним разом стає все більш небезпечною. Те, про що ми говорили давно, стає реальністю – краї асфальту руйнуються, і в деяких місцях залишилася тільки одна смуга. Інша повністю провалилася. Але ця дорога – єдина, що веде до Добропілля.
Попри всі труднощі, ми дісталися. Привезли гуманітарну допомогу. Роздали її тим, хто цього найбільше потребує.
⸻
Костянтинівка, Дружківка
У Дружківці напередодні обстріляли центр міста. Є поранені. Але люди чекали нас, і ми не могли їх підвести.
Продуктові набори, хліб, окуляри – все це роздали тим, хто залишився у місті. Особливо важливою стала наша зустріч із дітьми. Ми запросили професійного художника та провели для них майстер-клас із малювання. Це не просто розвага. Це шанс для них бодай на мить вирватися з жаху війни. На 1 червня ми плануємо виставку їхніх робіт – щоб показати світові, як діти Донбасу бачать війну.
Крім цього, ми організували благодійний обід для нужденних, роздали ковдри та подушки тим, хто постраждав від обстрілів.
А в Костянтинівці ситуація ще складніша – місто закрите, в’їзд тільки за спецперепустками. Але нам допомогли місцеві жителі. Вони отримали наш хліб і роздали його тим, хто залишився в місті.
Лідія
Її будинок – наступна вулиця від місця, куди влучив снаряд. Вибиті шибки, обвалена стеля, пошкоджені стіни. У домі холодно, але вона тримається. Дякує за ковдри, хліб, окуляри та допомогу.
Донбас продовжує жити. І поки тут є люди, ми будемо поряд.
Харківщина: дні боротьби та підтримки
Знаменка
“Мене звати Федощук Михайло Васильович, мені 84 роки. Я живу сам, пенсіонер. Щиро дякую за хліб, який мені приносять щосереди. Дякую Фонду за допомогу людям. Бажаю вам миру, благополуччя та Божого благословення!”
Слова пана Михайла – це лише одна з сотень історій людей, для яких шматок хліба став символом турботи та підтримки.
Балаклія
Кожна ніч тут починається зі звуку дронів-камікадзе. За останні два тижні було шість вибухів. Слава Богу, без жертв, але зруйновано житлові будинки, школу, дитячу поліклініку. Люди тримаються, але страх і напруга не зникають.
Черга за хлібом зростає. Щодня з’являються нові обличчя. Хтось вперше отримує допомогу, а хтось вже давно чекає на нас, знаючи, що ми не підведемо.
Красноград
Валентина Андріївна, 73 роки. Інвалід. Маленька пенсія. Живе одна. Вона щиро вдячна за підтримку, бо без неї було б важко.
Валентина Миколаївна, 75 років. Живе сама. Через маленьку пенсію змушена здавати одну з кімнат. Теж дякує за хліб, який допомагає їй протриматися.
Прості слова вдячності, але в них – цілий світ боротьби за виживання.
Харків, Кам’яна Яруга, Мала Данилівка
Ситуація у Харкові стабільна, але відчуття безпеки оманливе. Обстріли стали менш інтенсивними, та атаки шахедів все одно починаються, щойно настає комендантська година.
Ці вихідні були не такими насиченими, як зазвичай. Багато людей захворіли на грип. Попри це, наша команда змогла провести три зустрічі для дітей і підлітків та організувати благодійний обід.
У суботу для дітей провели заняття на тему “Як знайти нових друзів”. А потім вони створювали власну валюту – маленькі фантазійні гроші, які символізували їхні мрії та цінності. Для дорослих відбувся благодійний обід, а також роздали хліб.
У неділю прибрали територію та навіть організували випуск кажанів у Фельдман Екопарк. Дехто з дітей поїхав туди вперше.
Багато людей хворіють і звертаються по допомогу на ліки. На жаль, у цьому питанні ми поки не можемо допомогти.
Віталій Васильович, 74 роки. Пенсіонер. Його дружина після інсульту. Пенсія маленька. Дуже вдячний за хліб.
Харківщина тримається. Тут не просто виживають – тут борються за кожен день. І ми будемо поряд стільки, скільки буде потрібно.
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
НІКОПОЛЬ
Нікополь: тиждень допомоги та боротьби
Цей тиждень приніс нашому вистражданому місту життєво важливу допомогу – продукти харчування. Весь отриманий обсяг ми негайно розфасували та роздали на базі нашого центру допомоги. Нижче на фото – детальний звіт про те, як відбувалася видача. Ми щиро вдячні всім, хто підтримує нас і працює для людей.
Але продукти – не єдине, що потребують місцеві мешканці. Ми також роздавали питну воду, і цей запит залишається критично важливим. Щодня до нас звертається дедалі більше людей.
Окрім води та їжі, ми змогли допомогти одягом. Ті, кого ми взяли під опіку, вдячні за сезонний одяг, постільну білизну та дитячі речі, які надійшли саме вчасно.
Допомога не обмежилася стінами нашого центру. Ми вирушили в райони, де люди опинилися у ще більшій скруті. У співпраці з місцевою владою надали підтримку маломобільним мешканцям прифронтових селищ, куди зараз бояться їхати навіть за гроші.
За цей тиждень нам вдалося роздати:
✅ 3000 літрів питної води
✅ 500 кг речей у межах соціального гардероба
✅ 100 продуктових наборів
✅ 80 пар окулярів
✅ 3 ящики рису
✅ 15 ящиків сухого молока
✅ 4 ходунки та 2 пари милиць
Кожен із цих пунктів – це врятоване здоров’я, підтримка та віра людей у те, що вони не залишилися сам на сам із випробуваннями. І ми будемо продовжувати робити все можливе, щоб це було так і надалі.
Синельникове та Афанасіївка: турбота, що не має меж
Цього тижня наші волонтери з Синельникового не тільки працювали в самому місті, а й вирушили у село Афанасіївка, що за 15 кілометрів. Там живуть люди, яких ми взяли під опіку.
Цього разу ми відвідали дві багатодітні сім’ї та літнього чоловіка, який опинився в складних життєвих умовах.
Дві родини, яких ми підтримуємо, – це переселенці з Донеччини. В одній із них все більш-менш стабільно, вони зараз очікують на народження четвертої дитини. Але в іншій ситуація набагато важча. Батьки дітей виїхали на заробітки в інше місто та залишили їх на стареньку бабусю.
Житлові умови в них – просто жахливі. Бабуся насилу справляється, а допомоги від рідних немає.
Ще один чоловік, якого ми відвідали, – місцевий дідусь, якого залишили рідні напризволяще. Він живе в неопалюваному будинку. Ми привезли йому теплий одяг, ковдри, продукти, щоб хоч трохи полегшити його життя.
Ми не можемо змінити все, але можемо підтримати тих, хто цього найбільше потребує. І будемо продовжувати це робити, доки в нас є сили та можливості.
КРИВИЙ РІГ
Кривий Ріг: тиждень турботи та підтримки
З 12 по 18 березня на Криворіжжі відбулися гуманітарні поїздки за ключовими напрямками. Ми відвідали громади Криворізького району – Миколаївську та Софіївську ОТГ, де люди отримали необхідну допомогу: сеанси масажу, продуктові набори та хліб.
Ще один маршрут – Кривий Ріг – Софіївка – Радушне. У самому Кривому Розі здійснювалася доставка хліба для переселенців (ВПО), осіб у складних життєвих обставинах (СЖО) та будинку нічного перебування.
Волонтерський центр у Кривому Розі став місцем підтримки для 90 осіб – як гуманітарної, так і морально-психологічної. Люди отримували не лише необхідні речі, а й можливість виговоритися, знайти підтримку.
Крім цього, ми забезпечили гарячими обідами тих, хто цього найбільше потребує.
🔹 Загальна вага допомоги – 2500 кг.
⸻
Радушне: допомога найбільш уразливим
Жителі Радушного, які опинилися в складних умовах, а також переселенці отримали хліб і продукти, які допоможуть їм пережити ці непрості часи.
Кожна така поїздка – це не просто роздача допомоги. Це можливість для людей відчути, що про них не забули. І ми продовжимо робити все, що в наших силах.
КАМ’ЯНСЬКЕ
Кам’янське: тиждень допомоги та турботи
З 10 по 16 березня волонтерський центр у Кам’янському районі став місцем підтримки для сотень людей, які опинилися в скрутних життєвих обставинах.
Допомога переселенцям (ВПО) та людям у складних обставинах (СЖО)
🔹 Видача хліба
“Хліб, що зігріває серце”. Так каже Тетяна Михайлівна, 70-річна переселенка з Авдіївки. Вона довго не наважувалася покинути рідне місто, але коли обстріли стали нестерпними, у квітні 2022 року разом із родиною евакуювалася. Тепер живе сама в Кам’янському та щиро дякує за підтримку.
🔹 Продуктові набори
Світлана, 57 років, приїхала з міста Нью-Йорк Донецької області. Після потужних ударів їхній будинок згорів, і разом із чоловіком вона була змушена жити в підвалі. У серпні 2024 року волонтери евакуювали їх до Дніпра, а зараз вони орендують житло в Кам’янському. Жінка дякує фонду за вагому підтримку та бажає всім мирного неба.
🔹 Видача окулярів
Валентина, 76 років, родом з Авдіївки. Її будинок зруйновано, повертатися немає куди. Разом із родиною вже три роки живе у Кам’янському. Тепер, завдяки новим окулярам, вона знову може читати.
Додаткові програми підтримки:
✅ Дитячий центр «Усмішка» – простір радості та розвитку для найменших.
✅ Благодійні обіди – гаряча їжа для тих, хто її потребує.
✅ Послуги прання – чистий одяг для ВПО та СЖО.
✅ Масажний кабінет – турбота про фізичне здоров’я.
✅ Психо-соціальні програми – підтримка для тих, хто пережив втрату та стрес.
✅ Творчий осередок «Берегиня» – мистецька терапія для жінок.
✅ Видача речей – теплий одяг та необхідні речі для ВПО та СЖО.
Ми продовжуємо працювати, підтримувати людей та дарувати їм надію на краще майбутнє.